КЗДО №5 "Любисток"








Сторінка логопеда

 

 

 

 

ПОРАДИ ЛОГОПЕДА БАТЬКАМ

 

      Батьки можуть самостійно брати участь у побудові правильного мовлення у дитини. Необхідно привчати її зі звуків складати прості слова, порівнювати правильну і неправильну вимову, підтримувати інтерес дитини до букв і звуків. Дитині потрібно пояснювати і нагадувати, що говорити треба чітко і голосно (але не кричати).         Не потрібно забувати, що чим ширший словниковий запас у оточуючих дитини людей, тим активніше у неї  розвивається мова. Але у всьому потрібна міра, занадто прискорювати процес не слід, навантажуючи дитину заняттями. Неприпустимо кричати на малюка, звинувачувати його в неправильному вимові звуків. Це може спровокувати зворотний ефект, дитина замкнеться в собі. Тривалість логопедичних занять з дитиною у віці 4-5 років може бути близько 15 хвилин. Більш тривалі заняття втомлять дитину, а тривала артикуляційна гімнастика важка для виконання дитиною такого віку. Тому артикуляційну гімнастику виконуємо з дитиною щодня, перед їжею, по 3-4 вправи, не більше 7 хвилин, перед дзеркалом, домагаючись правильного виконання.

Артикуляційна гімнастика

 

1. «Барабан» (відпрацьовувати рухливість язичка у верхньому положенні).Опис: Посміхнутися, відкрити рот (досить широко), поставити язичок за верхні зуби, стукати язичком по ньобу за верхніми зубами зі звуком «Д-Д-Д». Тривалість вправи 7 - 15 секунд (на весь видих). Увага: Вимовляти «д-д-д» треба часто ( «як кулемет»), із зусиллям, напружуючи м'язи не тільки язичка, а й шиї, плечей.

 

2. «Посмішка - Трубочка» (розвиток рухливості губ).Опис: Поставити верхні зуби на нижні, розтягнути губи в усмішці, показавши всі зуби, утримувати посмішку 3 - 5 секунд, потім витягнути губи вперед трубочкою, утримувати губи в такому положенні 3 - 5 секунд. Виконувати вправу з однієї позиції на іншу 5 - 7 разів.

 

3.«Футбол»  (розвиток спрямованого повітряного струменя).Опис: Витягнути губи вперед трубочкою і тривало дути на ватяну кульку, що лежить на столі перед дитиною, заганяючи його в «ворота».Увага: Стежити, щоб не напиналися щоки, для цього можна їх злегка притримувати пальцями. Заганяти кульку на одному видиху, не допускаючи, щоб струмінь повітря була переривчастою.

 

4. «Грибок» (виробляти верхній підйом язичка, розтягування під'язикової зв'язки).Опис: посміхнутися, показати зуби, відкрити рот, і притиснувши широкий язик всієї площою до ньоба, широко відкрити рот. Тоді язичок буде нагадувати тонкий капелюшок гриба, а розтягнута під'язикова зв'язка - його ніжку.

 

5.«Гойдалки »(відпрацювання вміння швидко міняти положення язичка, необхідне при з'єднанні приголосних з голосними звуками). Опис: Посміхнутися, показати зуби, відкрити рот, покласти широкий язик за нижні зуби (з внутрішньої сторони) і утримувати в такому положенні під рахунок від 1 до 5. Потім підняти широкий язик за верхні зуби (теж з внутрішньої сторони)  утримувати під рахунок від 1 до 5. Так, по черзі змінювати положення язичка 4 - 6 разів

6. «Конячка» (зміцнення м'язів язичка, вироблення його підйому вгору).

 

Опис: Посміхнутися, відкрити рот, поклацати кінчиком язика (як конячка цокає копитами) Увага: Вправа виконується повільно. Нижня щелепа повинна бути нерухома, працює тільки язичок. Стежити, щоб кінчик язика не ​​підвертався назад і вгору.

 

ПІСЕНЬКИ НА ЗАКРІПЛЕННЯ АБО АВТОМАТИЗАЦІЇ ЗВУКА: «Комара» - З -З -З - З      «Змії» -Ш -Ш -Ш -Ш    «ТИГРА» - Р- Р- Р- Р    «Жука» Ж –Ж - Ж- Ж   «Водички» - С- С- С- С    «Літака» - Л –Л –Л -Л   

 

 

 

 

КОНСУЛЬТАЦІЯ ЛОГОПЕДА ДЛЯ БАТЬКІВ

 

Фонематичний слух - основа правильного  мовлення.

 

           Уміння зосередитися на звуці - дуже важлива особливість людини. Без неї не можна навчитися слухати і розуміти мову. Так само важливо розрізняти, аналізувати і диференціювати на слух фонеми (звуки, з яких складається наша мова). Це вміння називається фонематичним слухом.

Дитина не вміє керувати своїм слухом, не може порівнювати звуки. Але його можна цьому навчити. Особливо необхідно розвивати фонематичний слух дітям з мовними проблемами. Часом малюк просто не помічає, що він неправильно вимовляє звуки.         Мета ігрових вправ - навчити дитину слухати і чути. Ви незабаром помітите, що вона почала чути себе, свою промову, що малюка намагається знайти правильну артикуляцію звуку, виправити дефектні вимови.

 

 Ігри для розвитку слухової уваги.  

      

  «ЩО ЗА МАШИНА?»Вгадай на слух, що за машина проїхала по вулиці: легкова, автобус або вантажівка? В який бік?

       

  «ПОЧУЙ  ШЕПІТ»Відійди від мене на 5 кроків. Я буду пошепки давати команди, а ти виконуй їх. (Ускладнення) Відійди на 10, 15, 20 кроків. Ти мене чуєш?    

 

   «ДІЗНАЙСЯ, ЩО ЗВУЧИТЬ?»3-4 шумові іграшки (брязкальце, сопілка, і т.д.) або баночки з рисом, пшоном, цвяхами і т.д. Дитина повинна побачити предмет і почути звук, потім відвернутися, вгадати на слух, що шуміло.

 

 Ігри для розвитку фонематичного слуху.               

 

 «ЛАНЦЮЖОК»Що спільного в словах «мак» і «кіт»? Звук [К]. Слово мак закінчується цим звуком, а слово кіт починається. А яким звуком закінчується слово кіт? Придумай слово, яке б починалося з цього звуку. Продовжить гру.     

 

 Всі відповіді дитини повинні бути повними реченнями. У розмові з дитиною стежте за чіткою вимовою всіх звуків.

 

ГОВОРИМ ЗАВЖДИ КРАСИВО,

ЧІТКО ТА НЕКВАПЛИВО.

 

 

 

 

Що таке мовлення?

Слово мовлення має три різних значення:

а) мовлення, як діяльність, мовлення як процес;

б) мовлення,  як продукт мовленнєвої діяльності;

в) мовлення,  як ораторський жанр.

Мовлення в першому, процесуальному, значенні має синоніми: мовленнєва діяльність, мовленнєвий акт. Спілкування, контакт між людьми, обмін думками і почуттями, інформацією здійснюється не тільки через мовлення, але й за допомогою немовних знаків, які вивчає семіотика (міміка, жести, дотик). Мовлення ж — вербальне  спілкування за допомогою мовних знакових одиниць: слів, синтаксичних конструкцій, тексту, інтонацій, часто за підтримки  невербальних засобів.

Важливим показником інтелектуального розвитку 5-ти річної дитини є її мовлення. За віковою періодизацією діти п’яти  років належать до старшого дошкільного  віку. Вони відрізняються від молодших і старших за себе не тільки кількістю прожитих років,але й своїми психологічними особливостями,специфікою розвитку психічних процесів (сприймання, пам’яті ,мислення,уяви,волі,уваги,мовлення)  та різних видів діяльності пізнавальної  та комунікативно-мовленнєвої. Дбаючи про мовленнєвий розвиток дитини на порозі  передшкільного віку ,ставимо низку запитань - чи достатньо розвинене в неї мовлення? Чи вміє спілкуватися с однолітками? Чи може бути цікавим співрозмовником ? Що викликає численні запитання у малюка? Як ставитися до дитячих неологізмів?

Одне слово, яким же є мовленнєвий портрет 5-ти річної дитини?Спробуємо відповісти на означені питання.

Мовленнєвий портрет 5-ти річної дитини- мовленнєва особистість дитини , сформованість  у неї  різних видів мовлення, а також усіх сторін мовленнєвої системи(фонетичної,лексичної, граматичної,розмовно-діалогічної,монологічної ) та комунікативної компетенцій. Отже, це особистість ,яка вміє адекватно й доречно спілкуватися рідною мовою в різних життєвих ситуаціях; розповідати, пояснювати, розмірковувати, оцінювати, користуючись при цьому як мовними, так і позамовними , інтонаційними засобами виразності ,етикетними формами спілкування; стежить за власним мовленням  та мовленням інших , здатна творчо реалізуватися засобами мовлення.

 

Звукова культура мовлення

Які ж специфічні особливості засвоєння п’ятирічними звукової культури мовлення?

Зазначимо, до 5 років у дітей вже цілком сформований мовленнєвий  апарат ; завершується розвиток мовленнєво–рухового та мовленнєво-слухового аналізаторів ,що дає дитині змогу швидко й точно координувати рухи органів мовлення (губ,зубів, нижньої щелепи ,м’якого  піднебіння ,голосових зв’язок , язика ) і слуху, що в свою чергу сприяє чіткій і правильній вимові всіх звуків рідної мови. У дітей зникає загальна пом’якшеність мовлення ,заміна шиплячих звуків (ж ,ч ,ш , щ) свистячими (з ,с ,ц,), до 5 років більшість дітей опановують вимову звука «р» ;зменшується кількість скорочень звуків у словах, їх перестановок,

пропусків ; удосконалюється мовленнєве дихання ,  фонематичний слух ; діти вміють регулювати темп мовлення ( зникає швидкий темп ,) і силу голосу .

Водночас у деяких малюків  цього віку ще трапляються  неточності у вимові окремих звуків («р» , «ш» , «ц» , «ч» , «дж» , «дз» )

Можливі фізіологічні вади мовлення п’ятирічних :

- заміна дзвінких приголосних  звуків глухими ( «б» - «п» , «д» - «т»).

- заміна  «р» , «л»  звуками  «и « , «у» , «в» , «й».

- заміна  свистячих та шиплячих звуків близькими до  «ф»  , «в» .

- міжзубна вимова шиплячих і свистячих звуків .

- носова  і бокова вимова сонорних , свистячих ,і шиплячих звуків.

- горлова вимова звука « р»

П’ятий  рік життя характеризується завершенням процесу фонематичного сприймання :діти чують і розмовляють правильно ,дотримуються фонетико-орфоепічних норм рідної мови .

За Д.Б.Ельконіним ,у дітей 5 років з’являється нове якісне психічне новоутворення усвідомлення  звукового аспекту рідної мови, що допомагає оволодівати елементами грамоти і  письма. До 6 років у дітей зміцнюються м’язи мовленнєвого апарату ,вони  можуть правильно вимовляти всі звуки рідної мови.

Словник дітей 5 років

Словник дітей 5 років становить близько 2500-3000 тисяч слів;він збільшується  впродовж року швидкими темпами. В активному мовленні малюків є всі частини мови. Помітно збільшується кількість абстрактних понять,що характеризують  взаємини між людьми; морально-етичних понять  ,узагальнених понять .Діти легко добирають антоніми та синоніми , охоче виконують різні вправи зі словами . Розуміють переносне значення  слів ,і правильно вживають слова –омоніми ,образні вислови ,порівняння ,прислів’я ,фразеологізми у нестимульованому   мовленні.У динаміці лексичного розвитку дітей :-го року життя виокремлюють два аспекти :кількісну зміну лексичного запасу та оволодінням значенням слова , тобто якісний розвиток словника. Кількісно словник дошкільника змінюється дуже швидко.

На п’ятий  рік життя припадає пік дитячої словотворчості - активного процесу неусвідомленого створення нових слів  та граматичних форм на основі  «чуття»  рідної  мови. Дитяче словотворення охоплює всі частини мовлення.П2ятирічним властиві і прояви дитячої етимології ,тобто дитина  не створює нових слів з новим значенням ,а лише модифікує їхню звукову оболонку,перебудовує звучання  наявного слова ,зберігаючи його значення. Активний процес словотворення є необхідною школою  в опануванні рідного мовлення, адже він сприяє розвитку  мовної  здібності ,яку визначають .як чуття мови. Якісний розвиток словника дитини впливає на загальний рівень її психічного розвитку , зокрема інтелектуального.

Семантичний розвиток

Якщо в кількісному плані у дошкільнят певною мірою сформоване «словникове ядро» ,то семантичний і граматичний розвиток до п’яти  років проходить лише стадію становлення ,уточнення значення  слів.  потребує не лише засвоєння понять ,а й закономірних зв’язків між словами  та словосполученнями ,розуміння естетичної функції слова.

У старшому дошкільному віці активно формуються орієнтації щодо змісту слова ,що є неодмінною умовою повноцінного мовленнєвого розвитку та засвоєння дитиною значення багатозначних слів. Семантичний розвиток старших дошкільників пов’язаний  також  із  засвоєнням  смислових відтінків слів. У старшому дошкільному віці у дітей формується свідоме ставлення до слів з переносними  значеннями -  метафор ,фразеологізмів . Отже, у розвитку словника п’ятирічної  дитини можна відмітити позитивні якісні зміни: вживає антоніми ,синоніми , багатозначні слова ,оперує узагальненими словами різного ступеня ,поняттями. Усвідомлює словниковий склад  рідної мови ,виокремлює слова в реченні.

Граматична правильність мовлення

У дітей п’ятирічного  віку триває формування граматичної будови мовлення .

За О.Гвоздєвим , період  від 3 до 6-7 років є періодом засвоєння морфологічної системи мови. Саме в цей період засвоюються всі одиничні  форми .У період від 4 років до 4 років 4 місяців діти роблять значні успіхи у засвоєнні граматичної будови – граматичні категорії переважно вже сформувалися. Лишаються незасвоєними лише деякі деталі морфологічного вираження граматичних категорій . До 5-ти років діти засвоюють суфікси на позначення жіночої статі,назв дитинчат тварин , збірності тощо. Процес засвоєння суфіксів триває до 7 років.

Діти легко утворюють нові слова за допомогою суфіксів ,префіксів  та складні граматичні форми. Правильно вживають кличну форму. Формуються навички корекції  та  самокорекції мовлення. Водночас  мовлення  дітей  близько шести років ще не позбавлене граматичних помилок  у  відмінкових  закінченнях (складні форми з чергуванням  приголосних ) , вживанні невідмінюваних  іменників,слів ,що мають одне число (множину чи однину ); порушення порядку  слів  у  реченні.

Діти  засвоюють синтаксичну структуру мови. У  їхньому  мовленні наявні всі типи речень і простих ,і складних  ,вживаються всі види сполучників і сполучних слів. За проханням дорослого  діти складають наказове ,розповідне ,окличне  речення,з однорідними членами ,з прямою  мовою, зі вставними словами . Порівняно з попереднім віком діти рідше вживають прості ,непоширені  речення й частіше – прості поширені ,особливо з однорідними членами. Значно ускладнюється  структура складнопідрядних речень ,у реченні може бути до 15 слів.

При цьому у дітей 5-го року життя складнопідрядні речення мають свої специфічні особливості : пропуски частини головного або підрядного речення ; трапляються труднощі в утворенні простих речень , що входять до складного. Наприкінці  п’ятого  року життя в мовленні дітей з’являються речення ускладненого типу  з двох ,трьох і більше простих речень. Засвоєння  граматичної будови мови для дитини – складний шлях ,на якому трапляються помилки . Малята плутають суфікси , префікси  ,нерідко замінюють одне відмінкове закінчення  іншим ,у межах одного відмінка. Дитина насамперед засвоює належність певних закінчень , до певного відмінка як носія  певного типу семантичного значення. Під впливом навчання мовленнєві помилки поступово  зникають.

Засвоєння звукового ,граматичного мовлення і збагачення словникового запасу позитивно позначається на розвитку монологічного мовлення і форм спілкування. Діти засвоюють як діалогічну,так і монологічну форми мовлення. Головні типи спілкування п’ятирічних  спілкування  з однолітками та встановлення мовленнєвих  контактів з іншими дітьми ,при цьому діалогічні форми спілкування частіше замінюються монологічними. З’являються  такі форми мовлення , як мовлення-пояснення , мовлення-міркування .

На шостому році  життя  дошкільнята набувають навичок зв’язного мовлення : складають описові розповіді ,сюжетні (за картинками)  , із власного досвіду  за зразками та планом вихователя. Важливе  якісне  новоутворення старших дошкільнят – поява планувальної і регулювальної функцій мовлення. Дитина  складає  розповіді за планом ,може  планувати свою майбутню мовленнєву  діяльність.

До шести років у дітей формуються функції мовлення  (комунікативна ,планувальна ,регулювальна ,естетична ,гносеологічна , мислетворча ) та форми мовлення (діалог ,монолог ,внутрішнє , ситуативне , контекстове ,повідомлення,розповідь ,опис,міркування ,пояснення,

інструкція)

 

Різні аспекти мовлення дитини  вдосконалюються  впродовж  її навчання на шостому році життя .  Досягнуті результати мовленнєвого розвитку  дитини в дошкільні роки дають можливість їй легко засвоювати програму навчання у школі. У старшому дошкільному віці трапляються випадки специфічного розвитку мовлення дітей , які потребують індивідуальної роботи , а іноді, і корекції  .

Мовленнєвий розвиток є важливою складовою загального розвитку  дитини  та відіграє  значну  роль  у становленні  її особистості.